Чай

Чай

Листя зеленого чаю, що заварюється у китайській гайвані.

Тип Гарячий або холодний напій

Країна походження Китай

Початок виробництва Бл. X століття до н. е. (найдавніша письмова згадка)

Інші назви Гербата, гарбата

Квітка на чайному кущі у Дарджилінгу.

Збирання чайного листа у чайному саді у Танзанії.

Чайна рослина (Camellia sinensis).

Гілля чайного дерева

Китайський чорний чай з Юньнаню — золотий Діан Хонг. Див. також: Чай (значення)

Чай (кит.: 茶; піньїнь: chá, МФА: [ʈ͡ʂʰa], яп. 茶, ちゃ, МФА: [t͡ɕa]), також герба́та (лат. herba thea) — напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща.

Чаєм також називається сухе листя чайного куща, призначене для заварювання цього напою. У розширеному сенсі — будь-який листяний або трав'яний настій.

Найрозповсюдженішими та найвідомішими є чорний та зелений чаї.

У різних мовах світу назви цього напою та рослини, з листя якої він отримується, походять від двох слів: «ча» (зокрема українське «чай») та «ті» (наприклад, англійське «tea»).

Різниця залежить від того, яким шляхом доставлялося листя. В країнах, куди чай надходив сушею, його назви походять від «ча», позаяк така його назва в кантонській та мандаринській мові

— найрозповсюдженішій у Китаї.

Натомість морські торгівельні шляхи виходили з провінції Фуцзянь, де розмовляли південномінською мовою, в якій рослина називається «ті». Відповідно, купці, котрі привозили листя на кораблях, називали його саме так.

Історія

Люди в різних частинах планети використовували відвари

з рослин, що містили збуджувальні речовини: кавове дерево,

какао, парагвайський падуб, паулінія купана, кока та ін.

До появи чаю в Україні та Європі пили різні напої — навари, узвари з місцевих рослин. Чай частково витіснив багатовікову практику виготовлення

різних освіжаючих, тонізуючих, зігріваючих напоїв.

Міфи і перекази

Згідно з китайською традицією, чай був відкритий культурним героєм Шень-нуном, покровителем землеробства та медицини, одним з Трьох Великих,

що створили всі ремесла і мистецтва. За переказами, Шень-нун подорожував у пошуках цілющих трав із казаном на

тринозі, в якому кип'ятив воду для цілющих відварів. У 2737 році до н. е. в казан з окропом впали кілька листочків чайного дерева. Відвар здався

смачним і викликав бадьорість: відтоді Шень-нун не пив інших напоїв. Інший міф, пізнішого походження, приписує винахід чаю знаменитому

буддистському проповіднику, засновнику чань-буддизму Бодхідхармі. За переказами, в 519 р. н. е. Бодхідхарма віддавався медитації,

але заснув. Прокинувшись, у гніві він вирвав собі вії (або відрізав повіки) — і кинув на землю: наступного дня в цьому місці виросли пагони чайного дерева.

Бодхідхарма спробував відвар з листя і виявив, що він проганяє сон.

Китай

Саме в Китаї стали вперше вживати чай як ліки, а потім — і як напій.

Чайні плантації на схилах гір у повіті Шеньнунцзя, провінція Хубей

доставки чаю — відповідно, сушею або морем.

Європа

У середині XVII століття возити чай з Китаю до Європи почали португальці, голландці та англійці. Спочатку чай став відомий як лікувальний напій,

але після декількох десятиліть його стали пити просто для задоволення.

Україна

Цілолисті чаї

Оранж пеко, пеко. Він же — байховий чай. Міжнародне маркування — OP (Orange Pekoe), P (Pekoe). Чай з наймолодшого листя (як правило,

перших двох листків), іноді з додаванням бруньок — тіпсів. Базовий ґатунок листового чаю. Оранж пеко із додаванням тіпсів є набагато

ароматнішим, смачнішим та ціннішим. Довголисті чаї (англ. Long-leaf) — чаї цього ґатунку виробляються з

великого, не дуже старого листя. Сушонг (Souchong) — чай з нижнього, найстарішого листя.

Чай з ламаного або різаного листя Ламане листя може утворюватися як відхід виробництва листового або

подрібнюватись спеціально. Чай з ламаного листя відрізняється вищою екстрактивністю, тобто він заварюється швидше, а настій виходить

міцнішим і терпкішим, але має гірший аромат і менш тонкий смак.

Чай з листя, спеціально подрібненого, а також із відходів чайного

виробництва, що утворюються при сортуванні або просіюванні.

інколи тканини. Буває як чорним, так і зеленим. Популярні в США і Європі пакетики для чаю були випадково винайдені нью-йоркським торговцем

Томасом Саліваном. У червні 1908 року він, відправляючи зразки потенційним

покупцям, вирішив заощадити і поклав по декілька пучок чаю у невеликі шовкові мішечки. Його клієнти, не маючи будь-яких інструкцій, опустили мішечки з чаєм у гарячу воду.

Коробка з чаєм ройбуш у пакетах та заварений чай із молоком у горняті

• Каркаде

• Ханібуш

• Какао чай

Медицина

Препарати на основі чаю використовують при кровотечах, променевій хворобі, безсонні, як знеболююче.

Завдяки вмісту кофеїну та дубильних речовин, чайний настій знайшов широке застосування як зовнішній засіб у народній медицині.

Мистецтво

Чайний живопис — вид створення малюнка за допомогою чайного настою та заварки. Різні сорти чайного листя заварюють для отримання чайного настою різного ступеня міцності й використовують як барвник.

Використовувати можна не тільки традиційний чайний лист, але й різноманітні трав'яні настої, чай з добавками та чайні напої.

Створення картин із чайного листя. Чайний лист подрібнюють і трошки розмочені та підсушені чаїнки використовують для створення фактурних зображень.

Назад